вітер замітає небо хмарами
вимиває грозами
сонце небо висушить,
ніч загорне в зорі,
як маленьке немовля.
Воно старе і мудре,
благословенне й грішне,
Високе і долішнє.
Воно в твої очах
розсипало казковий прах
дитячих мрій,
янголе мій.
Не дивись у небо,
доки ходиш по землі,
а сади дерева,
щоб туди дійти.
Твої очі сині і солені,
наче океан,
ти родивсь на небі,
янголом між хмар,
Як прийшов до мене,
в чорну землю трав,
то забудь про небо,
що його, як серце,
ти мені віддав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641306
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: Кавалева