Я хочу Вам подарувати зорі,
Принишклі, таємниче-голубі.
А ще світанки напівсонно-хворі
І радість, замасковану в журбі.
Я хочу Вам подарувати зорі,
Їх дикий, недосяжний оксамит;
Веселку в ароматному озоні
І почуттів нестримний апетит.
Я хочу Вам подарувати зорі,
Замріяні, великі і малі,
Що час від часу, загубивши корінь,
З бажанням Вашим линуть до землі.
Я хочу Вам подарувати зорі,
Їх золотаво-місячний вінок;
Хмаринки зачудовано-прозорі
І ночі дозріваюче вино.
Я хочу Вам подарувати зорі,
Великий пломеніючий букет,
Як світло нас єднаючих історій,
Як поцілунку дихання палке.
Шукаю шлях в смарагдовому морі,
В сузір’ях розчиняючи журбу.
Я хочу Вам подарувати зорі,
Щоб подарунок неповторним був.
© Copyright: Ирина Визняк, 2016
Свидетельство о публикации №116020411960
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641270
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: *ИРЕНА*