Матінко моя,
Матінко старенька!
Не сумуй, не плач
Ти, моя рідненька.
Завжди поруч я
Буду із тобою,
З радістю твоєю,
А також з журбою.
Та хоч як далеко
Не була б від тебе,
Ти живеш постійно
У моїх думках.
А коли лелеки
Закурличуть в небі,
То мої вітання
Несуть в рідний край.
Де живе матуся,
Моя дорогенька,
Де біла хатина
Стоїть на горі.
Де, як у дитинстві,
Досі пам'ятаю,
Руки твої ніжні
На моїм чолі.
Не сумуй матусю,
Не сумуй, не треба.
Гідно доживай
Ти свої роки.
Не солодка доля
Випала у тебе,
Не легкі були
Життєві шляхи.
Але не даремно
Ти живеш на світі.
Бо зі мною поряд
Твоя доброта.
Всі твої навчання
І приємні миті,
В серці збережу я
На многії літа.
Мамо моя мила
Дай - но подивлюся
На старенькі
Рученьки твої.
Хочу, як в дитинстві,
Знову їх відчути –
Ніжні твої руки
На своїм чолі.
Мамо моя мила,
Матінко рідненька!
Не сумуй не плач,
Краще посміхнись.
Пригорни мене
Лагідно до себе,
Будь така щаслива,
Як була колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641214
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: Наталія Карнаух