Невпинно час в минуле плине,
Роки гаптує в небуття…
Немов би клином журавлиним,
Крилом весни, злетить Життя…
Нічого вічним не буває,
Колись і сонце не зійде…
Лише що у Душі палає –
Незгасним променем буде.
Життя дарує що потрібно,
Хватило б хисту взяти все.
Не поспішаючи надмірно,
Все що квапливо, згубним є…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641207
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.02.2016
автор: ВАЛЕНТИНАV