"Ветерок с полей тепло приносит,
Горький дух лозины молодой...
О, весна! Как сердце счастья просит!
Как сладка печаль моя весной!"
Иван Бунин
(за мотивами вірша Івана Буніна)
За рікою луки зеленіють,
Свіжість неймовірна від води;
Веселіше в лісі соловіють
Пісні птахів на усі лади…
Вітерець з полів тепло приносить,
Дух гіркий лозини навесні.
О, весна! Як серце щастя просить!
Смуток солодом частує дні…
Зігріває сонце листя ніжно,
Стежки оксамитові в саду.
Відчиняю душу в світ суміжний,
І туди повільно я іду...
Не збагну, чому кохання - трунок,
Хто для мене цінний, а хто ні?
І чекаю щастя в порятунок,
Хоч давно не вірю я весні!
Гірко, що безплідно витрачаю
Чистоту і ніжність кращих днів,
Що один радію і ридаю,
І тамую в серці біль і гнів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО