дотик…

Хіба  ти  винен…Звісно  ні…
То  ж  я  забути  твій  не  можу  дотик…
І  завмиранням  в  просторі  турботи…
Є  ніжність,  що  біжить  як  ті  сніги…

Хіба  ти  винен…  То  моя  палала  шкіра…
Неначе  потрапляла  в  кип’яток…
І  то  моя  любовонька  раділа  і  хворіла…
Неначе  в  квітах  танцювала…  крок,  ще  крок…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2016
автор: *Svetlaya*