Мені потрібна тільки ти,
як зорі на небі щоб шлях
віднайти. Як дощ для
землі. Як сонце для зелені
має світити. І я тебе
ніжно благаю: "світи". Ти
просто засяй, як та зірка у
небі. До себе чаруєш мій
погляд земний. Більше
нічого не треба.
Щасливий бачити тебе,
почути. Твій голос
ніжний, мов хрусталь. До
тебе щастя доторкнутись,
немов до ніжної блакиті.
Тепер не знаю що казати,
гублюсь з тобою поряд. І
наче я дитя, яке лиш
пізнає цей світ. Той світ
де ти є центром всього, і
небом, і землею, й всіма
прикрасами життя. Та ось
далеко ти, і сумно на
душі. Прямують злії
урагани, вбивають все
довкола. Але в думках
твій образ сяє, як тая
зірка в небесах, де спокій
й мир панує, де місце не
підвладне ураганам. Там
ти, лише одна лиш ти, як
зіронька палаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2016
автор: Valeo