Я нап'юся сонця золотого,
в неба наберуся чистоти,
вірності- у лебедя прудкого,
у людей- поваги й доброти.
Щедрості у поля запитаю,
а у квітів- ніжності й краси,
і людське я щастя упізнаю
в променях ранкової роси.
Щоб була в житті, як пташка вільна,
тільки радість людям всім несла
і така була в любові сильна,
що ненависть спопелить змогла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640946
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2016
автор: Haluna2