А ти знаєш, тобі до лиця
Сивина, що лягає на скроні.
Де знайшов ти такого митця,
Що тебе і від Часу боронить?
А ти віриш, роки – не тягар:
В серці зрілість, а очі – юнацькі.
Не дивися лишень в календар,
Бо ще в нього повіриш зненацька.
А ти чуєш, як серце горить
Від кохання, що в ньому співає
Не колись, не давно, у цю мить,
Коли руку мою ти тримаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2016
автор: Галина Оленич