Вона грається з тобою як з мишкою, не вважаючи що ти лев... Його спогади звязані з книжкою, відтоді аж дотепер.
Скільки часу ми були вдвох?Чи годину , чи може десь дві, ти незнаєш про весь цей один діалог, що тримає його у журбі. Мабуть серце у тебе як камінь, чи не знаєш що то кохать? Я прошу якщо хтось тебе зрадив, непотрібно це зло віддавать.Ти сповита цим сяйвом безмежним, так немов ідеал красоти, тільки більше не треба ,благаю мені душу мою всю трісти.Як ти хочеш на мені зіграти,відіграти цю втрачену мить, памятай ти мене просто втратиш, я піду, й залишишся ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2016
автор: leolapis