Ідіотський тут склався постулат
Ворог ворогу не ворог, брат брату не брат
Не зрозуміло де ми, чи це прірва, чи Ангбанд
Наша верхівка, це лише купа корупційних банд
Ми ж, зграя тупих їжаків у тумані
Нікому не потрібні, ніким не жадані
Приречені жити в "безглуздім стражданні"
Можливо складно пишу... не Жадан?.. Ні!
Мені ще далеко до великих письменників й поетів
Не став ще відомим, не писав памфлетів
Ще лиш крапля у морі "легенд" Апологетів
Не став учасником пафосних банкетів
Я той, хто у треках музичних проводить пошук слів
Щоб охарактеризувати наших політиків-козлів
Яким місце не у владі, а у стоці санвузлів
Замість того, щоб приймати європослів
Але чи є сенс критикувати, дивлячись на проблеми нації
Може це грубо звучить, але вони прояв екстраполяції
Наших думок, поведінки, гріхів акумуляції
І можливо самі заслужили деінсталяції
Бо зграя наша гине, хоч і є прояв відродження
Але це б мало бути ще із народження
Потрібне лиш бажання, не мова, не походження
Ось і отримали суспільне відчуження
Патріархальна свідомість, ждемо лідерів, їх не густо
Згоден, мають бути задатки, стане ним не будь-хто
Та їх очікування негативно на нас відбито
Немає руху, волі і на душі пусто
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640678
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Олійник Ярослав (Sarab)