Сім загублених душ
У світі блукали
І не знаючи страху
У темряві тихо жили
Вони були щасливі
Й болі ніколи не знали
Й тихенько із часом
По долі своїй пливли
І було б усе добре
Та інколи доля жорстока
Ми живемо й не знаєм
Що може зламати нас далі
І коли нежаданно
Прийде смерть чорноока
Та чи ми зрозумієм
Що пора жати стоп на педалі
Та що перша душа
Не знала віри у Бога
Тай за це поплатилась
Забрав він тіло її
Та що друга душа
Її згубила дорога
Бо любила лиш швидкість
Й забула про очі свої
Та що іншії душі
Вони також жили з гріхами
Вони світу не знали
Й заподіяли багато лих
Та коли ж ми себе насправді не знаєм
Тоді чим кращі від них
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640676
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Олійник Ярослав (Sarab)