ІКАР
(02.02.16)
Ти дійсно падав, та у тебе були крила
Хай штучні, та напнулись, як вітрила
Ти людству показав: ось як «літати»
І, разом з тим, всі люди мають знати,
Щоб не Сонечка, високо підлітати…
Бо із нас кожному відведено «своє»:
Ти щойно жив, а де тепер ти уже є?
Літаємо: ці дельтаплани, ці ось літаки
Але не можемо ми, як птахи, літати,-
Ми – люди, не птахи, й це треба знати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640595
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Любомир Гардецький