Заховався за обрій
місячний серпанок.
Всіяне зорями небо
за море втекло.
Приходить на землю
привітний світанок.
Сонце дарує
нам своє тепло.
Боже, як хочеться миру, щоб
знову настав тихий ранок.
Не вмирали солдати, стихли
вибухи і війни не було.
Орали землю люди,
а не кляті гради й
гармати, і сіяли золоте
пшеничне зерно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640561
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.02.2016
автор: Віктор Варварич