ранкова соната холодного раю
ледь тихо підкралась легка безтурботність
чи то так невпинно душа завмирає
чи то так обійми, цілунки і постіль
серце не знає, а серце не знає
воно припинило рахунок світанків
і просто зробило зупинку на ганку
де кава і сонце і сміх віддо ранку
серце не знає, а серце не знає
де музика ллється з легкої платівки
і запах в повітрі неначе домівка
неначе не треба нікуди вже бігти
і зараз, і тут сталось все як хотів ти
а серце не знає, не має і гадки
і тихо, і добре, і мріють світанки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640508
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2016
автор: Іванка Прокопишин