***
На моїй спині сліди. Там написано ім'я.
Я говорю: «Відпусти, залиш моє «я».
І байдуже мені зима. Мороз тисне, болить усе.
Я скажу: «Всьому винна весна», – допиваючи з чашки глясе.
Ти водночас солодка й гірка, лиш на тілі слова «не моя».
Тане лід за вікном. Вже пора – в тебе нова сім'я.
На підлозі старі листи, фотознімки — чужі імена.
Я не перший, та це не біда. Ти не друга, тут моя вина.
Допиваючи з чашки глясе. Доливаючи рому на дно.
Дезинфекція – чорне вино. Я впиваюсь тобою давно.
Діонісе, налий до кута, «Хіоніське» люблю над усе.
Заживе все в мені, заживе. Доливай, вже пусте...
26.01.2016
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/mdGhCsQ5470[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2016
автор: Kukhta Bohdan