Думка

Пливу  я  в  холодну  безодню  
 Попри  ночі  поклик  німий  
 Я  знаю  мене  ти  шукаєш  
 Забутий  в  пізнанні  нічий  

 Хоч  в  завтрашнім  леті  
 В  полоні  не  моїх  думок  
 Мене  ти  уже  не  впізнаєш  
 Та  ніч  зведе  нас  обох  

 І  знову  в  обіймах  тонути  
 Впиватись  ароматом  твоїм  
 Назустріч  тіні  я  лину  А  ти  
 Підвладний  знакам  німим  

 Розкриєш  в  темряві  ти  руки  
 Мене  ти  любий  пригорни  
 Та  де  ж  ти  Я  втратив  віжки  
 Власних  чутів  коли  мене  назвала  ти  

 Мене  ж  попереджала  ніч  
 Не  піддавайся  втомі  
Та  хіба  ж  у  цьому  річ  
 Коли  в  тобі  я  як  вдома  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640485
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 01.02.2016
автор: PipOK