О, Львове, мій! Моє, чарівне місто!
Де я шукаю юності роки.
Ти всіх стрічаєш лагідно і чисто,
Де казка є підземної ріки*.
Ти красень, ти музей, ти гордість, Львове!
В Високім замку схована душа,
Тут красні брички і трамваїв море,
В думках завжди до тебе вирушав.
Мене зустріла рідна Alma Mater,
Казкова Погулянка, Стрійський парк,
І, диво-дивне, твій оперний театр,
І старовинний кований ліхтар.
До тебе знову повертаюсь, Львове!
Ти не старієш, а щораз в цвіту,
Тут смачна кава, тістечка чудові
І львівський говір завжди на льоту.
До тебе, Львове, ще не раз вернуся,
Через роки, щоб все згадати знов…
В твоїх церквах, я Богу помолюся,
Ти місто казка, ти, моя любов!
*Підземна річка Полтва протікає під Львовом, якраз під оперним театром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640280
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.02.2016
автор: Віталій Назарук