В чиїх руках твої

Немає  значення  в  чиїх  руках  зараз  твої,
І  чиї  очі  тонуть  у  твоїх  зіницях.
Одне  побачення  змінило  обрії  мої,
звільнило  і  зловило  у  твою  в'язницю

Немає  значення  вже  скільки  часу  у  добі,
І  скільки  днів  цей  біль  вітрами  розвіває.
Надіюсь,  рідний,  пам'ятаєш  досі  наші  всі
нестерпні  мрії.  А  життя  пливе-минає.

Немає  значення,  що  зараз  різні  за  вікном
сплетіння  снів  і  хмар,  людських  важких  історій.
Я  створюю  картини,  що  схожі  до  ікон  -  
це  моє  слово,  так,  моя  маленька  сповідь.

Немає  значення  чиє  волосся  гладиш  ти,
і  скільки  родимок  нарахував  у  неї.
Ти  пам'ятаєш  все,  ту  площу  Літа,  двадцять  три,
фіранку  синю  й  ніч,  і  світло-сірі  двері,

Старий  диван,  крісла,  що  нили  і  скрипіли.
Паркет  понищений  ногами  й  довгим  часом.
Всі  квіти,  що  тоді  росли  і  жовті  стіни
і  теплі  вечори,  з  незграбним  вальсом.

Яка  різниця,  що  життя  поставить  "шах"
І  в  кожного  своя  точка  призначення.
Моя  душа  завжди  буде  в  твоїх  сумних  очах,
і  більш  ніщо  для  них  не  має  значення.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2016
автор: тепла осінь