Я скупаю тебе у коханні,
Рушником витру з лагідних слів,
Щоб засяли очі бажані
На всі дні, які ще не прожив.
Всі турботи твої й негаразди
Я на цурки дрібні розколю,
Не були щоб тобі на заваді,
Їх у синьому морі втоплю.
Кілометри між нами – дрібниця,
Іх здолаю в єдуну я мить,
Не кажи, що з коханням спізнився,
Бо без тебе затьмариться світ.
Разом з першим промінчиком сонця,
Рано–вранці, коли ти ще спиш,
Зазирну я до тебе в віконце
Ображатись на мене облиш,
Що промінчиком тим поцілую
Не питаючись губи твої
І до Сонця тебе приревную,
Бо ж суперником стало моїм…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2016
автор: Артем Хвиля