[b]Визнай свою нікчемність,
У цьому великому світі.
Визнай свою безпорадність,
Живеш без ніякої цілі.
За тебе давно усе вирішено,
Так вже заведено в цьому житті,
Щоб ти постійно був як усі,
Досягав якоїсь вершини якої не треба тобі.
Щоб ти був краще і на висоті,
А сам ти як на глибині.
Тобі вже всерівно як?що?куди?
Твій голос ніщо не вирішує.
Ти не можеш бути сам по собі.
Все давно підлягає системі,
А ти думав що ти не такий,
Що ти не такий як інші.
Визнай свою необхідність,
Бути залежним від всіх.
Визнай свою приреченість,
Від тих хто потрібен тобі.
Визнай свою мізерність,
Серед тих кому ти чужий.[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Кларіс