Можливо, я тебе колись побачу
І ти в мої смарагди зазирнеш
Та знаєш, не жалкую, вже не плачу
І більше поглядом в блакитну височінь
На підвіконні квіти поливаю
Кружляю у танку своїх думок
І рідних дуже віддано кохаю
І Бога дякую за те, що допоміг
І посміхаюсь променям світанку
Красу плекаю, що у серці є
Повітряний цілунок на добраніч
Запалю зірки…
Щастячко моє..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2016
автор: *Svetlaya*