Нічичирк. На душі сонячно,
І ні вітру, ні втоми, ні сліз...
Лячно трохи, трохи безпомічно,
І свіжесенький трепет в душу вліз.
Хтось забутий, а хтось, щойно згаданий, -
Спогадом світлим в очах просіяв.
Не самотність, то час тихий, бажаний –
Із душею своєю побуть сам на сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639983
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Яна Бім