Ви багато по світу блукали
І сходили немало доріг.
Повертайтесь скоріше до мами,
Завітайте на рідній поріг.
Її постать вже трішки схилилась,
Коси довгі сплела сивина.
І сидить вона - щось зажурилась,
Бо нікого у хаті нема.
Десь у світі живуть її діти
І онуки листи їй не шлють.
Все чекає: повернуться звідти
І провідать стареньку прийдуть.
Йде щодня на дорогу стрічати,
Крізь віконце вона вигляда,
Та лиш вітер приходить вітати
Й поросла по стежині трава.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639973
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Ольга Калина