Казка про все прекрасне – скороминуча,
Кидає кволий промінь сонце з-за кручі.
День осеніє квітом і полинами.
Пишуться ноти, вірші, життєві драми.
Міряні хибні межі, криваві мітки,
Ділені душі, долі, шляхи нізвідки.
Прихистку прагнуть птахи між зла і болю,
Хижо кричить вітрами відлуння голе.
Більше немає пісні отам, де морок –
В тілі, в землі, у вірі важкий осколок.
Десь скотарі, вельможі, двори хвалебні…
Слід, що пропах димами пройшов крізь небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639959
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2016
автор: Леся Shmigelska