натягати посмішку, лізти по стінах і стелі.
розкладати себе на молекули, потім збиратись у атоми.
безнадійно шукати верблюдів і воду в пустелі.
і безглузде життя називати принизливо фатумом.
посилати усіх перехожих не схожих до біса.
вити на місяць і вчитись літати, стрибаючи з даху.
злитись похмурій погоді, ржавим, подертим, скрипучим завісам.
на кожному кроці корчити з себе невдаху.
залишити всі почуття на Мальдівах або десь у Америці.
рвати артерії, вени, жалітись на рвоту.
кожну кляту ніч битись в конвульсіях, а під ранок в істериці.
рахувати дні і знову чекати суботу.
закриваючи рота, писати "привіт" комусь в інтернеті.
малювати банкноти, кохання і сонячний обрій.
прибирати весь пил на серці і старому портреті.
курити нервово і вірити клятому "все буде добре".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639945
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2016
автор: Коля Миколайович