Як все хвилюється від вітру —
І ліс, і море, і трава, —
Так і мою стару макітру
Хвилюють, як завжди, слова!
А ще хвилюється у серці
Гаряча кров – не по літах,–
І грають вогники, мов з печі,
В твоїх заманливих очах...
Невже все це мені здається?
Невже живу, мов уві сні?..
Та ні, твій сміх насправді ллється,
І справді радісно мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639910
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.01.2016
автор: Віктор Чернявський