багряний ліс. останній лист.
від адресанта - адресату.
усі відводять очі: зміст -
що ліпше б і не доправляти.
рядки не вигнили в землі,
і запах - рук, що тисли марку.
і він - у листяній золі -
лежить, фатальний, ніби парка.
конверт біліє, мов манжет.
я знаю, що там. це й не дивно:
час невсипуще береже
погані спогади й новини.
багряний ліс увесь кипить.
багряний ліс мене кохає.
іде моя найліпша мить.
тягну її.
і не читаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Долька Полину