Буває, вчителю,святий Твій труд,
Коли маленьке ,серденько дитяче,
Відчує біль чужий, з біди чужої плаче,
Тоді, учителю, святий Твій труд.
Буває вдячним , вчителю, Твій труд,
Коли Тебе згадають через роки
Ті, що пішли у світ широкий,
Тоді, учителю, Твій вдячний труд.
Ірина Переймибіда
Я мав честь вчитись в найкращій школі № 17,про яку залишились найтепліші спогади. З вдячністю згадую своїх педагогів, тих хто вчив мене, мав на мене особливо великий вплив, тих хто особливо запам’ятався, зокрема Дяченко Віру Іванівну.
Дяченко Віра Іванівна – чудовий вчитель, бувша спортсменка високого рангу, любима дружина та любляча мама. Згадую її завжди, і на обличчі у мене появляється тепла і ніжна посмішка.
Фізичне виховання у нашому класі вів Володимир Іванович, і не зважаючи на те що Віра Іванівна в нас не викладала я дуже любив,цінував і поважав її.
В моїх спогадах завжди усміхнена і сповнена натхненням донести до дівчат свої знання, привити їм любов до спорту та здорового способу життя.
Зміцнити здоров’я дітей,забезпечити їх всебічний розвиток, підготувати до сурового і деколи несправедливого життя-ось що було у Віри Іванівни на першому місці.
Її вміння тримати під контролем свідомості свої емоції є неабияким показником високої культури. Адже воно чітко знала, що вчитель – це друга мама, а фізичне виховання це здорове життя.
Спілкуючись багато років з Вірою Іванівною знаю, що вона була відданою дружиною, ніжною мамою, доброю господинею та душею своєї сім’ї.
Завжди вирішувала спірні питання мирним шляхом, вчила синів поважати і любити людей, бути чесними і добрими, щирими і чуйними.
Впевнений, що усі дії, намагання, старання, кар’єрний і особистий розвиток були присвячені сім’ї.
Ось такою в моїх споминах постає Віра Іванівна.
Пам’ятаю… Люблю… Поважаю...
Завідувач хірургічним відділенням поліклініки №1 Беркій Остап
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639790
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.01.2016
автор: DVI