Як то винайти найліпшу в світі зброю,
Щоб не відчувати каяття?
Мої демони, що володіють мною,
Просто не дають мені життя.
В побуті звичайний та спокійний,
Випив чарку- і без вороття.
Демони, котрі в мені засіли,
Не дають спокійного життя.
І до нЕстями тебе кохаю просто,
Осередок ти мого буття!
Демонів в мені засіло вдосталь-
Знову не дають мені життя.
Я чавлю їх, та не випускаю.
Щоб з тобою буть до забуття,
Та від демонів я просто знемагаю-
Не дають вони мені життя.
То допоможи, немає сили!
Тільки ти мені і допоможеш...
Демонів, котрі в мені засіли-
Тільки ти, кохана, переможеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Лесь Перший