Я бачив сон. Я знову бачив сон -
Мені щодня в окопах сниться мати,
Як із букетом квітів на перон
Мене з війни виходить зустрічати.
Вона змінилася і погляд вже не той -
Від сліз щоденних стали сумні очі.
Молилась завжди, щоби син герой
Живим вернувся вдень чи опівночі.
Наснилась хата, вишитий рушник,
Що у кутку вісить над образами,
З ромашками чарівними квітник -
Улюбленими квітами для мами.
Хоч я і спав, та ніби відчував
Гарячий запах хліба і пампушок,
Як у саду щороку куштував
Плоди медові із батьківських грушок.
Я бачив сон, та постріли у мить
Його від мене знову десь прогнали.
Ворожий «Град» на обрії шумить,
Для нас смертельні посилаючи сигнали . . .
За кілька днів пораненим додому
Я повернусь з пекельної війни,
Лише «привіт» вже не скажу нікому. . .
Мене зустрінуть біля хати полини. . .
Матуся не діждалась свого сина
І через це з’являлася у сні,
На пам’ять залишилася хустина
І цвіт ромашок білих навесні. . .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Алькор