Білявка на крутім авто
в старому замку паркувалась,
а місця вільного в шато
надвечір мало залишалось.
Скакала ніби на пружині,
ледь не звалилася в канал,
крило зім’яла «Ламборджині»
й розбила «Доджу» стоп-сигнал…
Почувши звуки характерні,
дворецький, тобто мажордом,
на них полинув мов крізь терня,
а просто мовити – бігом.
Він був здивований безмежно,
та ледве перевівши дух,
спитав красуню обережно, –
Мадам, паркуєтесь на слух?!
29.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639748
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Олександр Мачула