Здавалося...перепливу іще Ла-Манш,
Та дужа течія спинила буйним шквалом.
Гадала...ще візьму заобрійний реванш,
Та налякало ціанеї* гостре жало...
А білі скелі заслонили вітру лет,
Заслали крейдою смарагдові верхів'я.
Дістала шпат ісландський** - компас-амулет,
Вночі - полярну зірку віднайшла в сузір'ї.
Ла-Манш - зрадливий та підступний, наче змій.
Подекуди вразливий, як мала дитина.
У таїнах западин - часу глибочінь...
От-от...мені би доплисти до середини.
Ні, не корюсь...Німий, холодний Альбіон
У синій поволоці...Задрімали хвилі...
Мерщій пливу...пливу! Вода без перепон...
О, замок! Наче Корнет?!***Здійснювалась мрія!!!
*Ціанея - найбільша у світі медуза.
**Ісландський шпат ("сонячний камінь") - навігаційний інструмент вікінгів, дозволяв визначати положення сонця навіть у похмурі дні.
***Замок КОрнет - замок, розміщений на острові Гернсі у протоці Ла-Манш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2016
автор: Лілея Дністрова