Стоять верби на березі одна за одною
нахилили голівоньки над тою водою
стоять верби тай журяться що літо минає
буйний вітер на вербоньках листя обриває
не журіться вербиченьки ви ще молодії
пройде зима стане літо лист зазеленіє
ви ще довго проживете роки за роками
поки хтось вас не зрубає своїми руками
а можливо ще із вас збудують хатину
а в хатині народиться малая дитина
буде мати колихати пісеньки співати
а дитина кожен день буде підростати
і виросте із малою велика дитина
і посадить на березі молоду вербину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639275
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Тирак Л. А.