Сумне

Я  мріяв.  Кошенятком  прикидався,
І  танув,  і  міцнів,  зкрилявся  навіть.
І  всесвіт  дарувати  намагався,
Що  всю  красу  свою  тобі  раптово  явить.

Думки  рвалися,  мов  скажені  коні.
Аж  раптом-  отака  мені  наука,
В  твоєму,  певно,  лишусь  телефоні
Записаний,  як  "Саша  із  фейсбука"  (((

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2016
автор: Лесь Перший