***

Погроджуючи  небу  п'ястуками,
Кричу  до  нього  та  плюю  щосили.
Чому  ми  багатіємо  думками?
Чи  ми  живемо  тільки  до  могили?

Я  згоден  небо  навіть  розстріляти!
Волав,  аж  у  очах  ген  стало  темно.
Але  ж  !...
                                   Якщо  мені  на  небо  чхати?
То  певно-
                                         Це  у  нас  із  ним  взаємно...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639204
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Лесь Перший