Я
нічого не хочу про тебе знати.
Хай буде
в серці
велика сліпуча прогалина.
Я
хочу розірвати тебе
на цитати
і зрозуміти,
що ти –
моє віддзеркалення.
Не треба
ніяких обтяжливих фактів.
Замовила каву без цукру,
каву з твоїми цитатами.
Не говори,
де,
з ким
і як ти.
Не треба.
Краще просто тебе гортатиму.
До самозабуття,
до самознищення,
не відходячи від каси…
пардон – від кави,
якої ні ковтка не відпито ще.
Мені, щоб ти знав,
відведено
так небагато часу –
і не на те, щоб до тебе
всім єством приліпитися.
А тому – я не хочу нічого про тебе знати.
Твоя біографія спінить кров –
і лишить на тілі підпалини.
А може, пошматує мене
на найдрібніші цитати…
Ні,
я нічого не хочу
від власного віддзеркалення…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639202
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Олександра Малаш