Бачу, що життя моє перекручене,
Втекло кудись моє волосся/локони,
Залишок сивиною припорошене,
В згадках роки мироточать мов ікони.
Дочекаюся весняних світ-радощів,
Подибаю у ліс дубово-грабовий,
І віддам себе на поталу пахощів,
І попливу, мов парашут кульбабовий.
Обігріюсь ясним любов'ю-сонечком,
Сприйму раменами долоні-ніжності -
Мене торкає кохана, син, донечка,
І розтану в цьому щасті-безмежності.
І побачу: життя не перекручене,
Просто час пройшов мій так, непомічене,
І жив я не недбало, а насичено,
Хоч біллю є багато і засмічене.
27.01.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639138
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Левчишин Віктор