Не переходь з пустим відром дорогу,
І не кажи: «Пробач мені, прости…»
Я сам звітую перед своїм Богом,
Бо вірю в те, у що не віриш ти.
І не повіриш, не оціниш… Спільно
Нам не судилось бути на землі.
Я йшов в АТО свідомо, добровільно,
До зустрічі відлічуючи дні.
То ж не слідкуй, коли у двір виходжу,
Стрічай свого альфонса і радій.
Я віддаю себе на милість Божу,
Та гірко не пізнати щастя мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2016
автор: Г. Король