Очікування сповнене бажання,
коли до зустрічі залишилась миттєвість!
В моїх думках іще не бачена дієвість,
в твоїх вустах інтрига, тиша і мовчання.
Закрито очі... Сон? Пізнання є навколо -
усе залито в твоїх справді ніжних чарах,
магічну казку робить чуйний тіла спалах,
коли почнеш ти еротичне власне соло.
На зовні явне, в тобі мокро-потаємне.
Сиджу на ковдрі, твій танок мені навпроти.
Розкрите плаття, ніжки, лоно, ні не проти
мені надати ти єство своє приємне.
Картина-хвиля, накриває, споглядаю:
чарівні очі як бажанням наповнялись...
Манливо брови твої чорнії піднялись...
Тремтять вуста... Увесь я млію, завмираю.
Так плавно рухається талія тендітна,
між ніжок лагідна долоня так припала,
стискала лоном, соковито відпускала...
Тремтіння, свіжість і приємність там помітна.
Волосся чорне, мов би шовк м'яке, відкинеш.
Зупиниш руку, тебе спробувать поманиш.
І не втечеш як у захоплення потрапиш,
мою нестримність обіймати не припиниш.
І перси чуйні смаком лОвлю і лілею.
Ще трохи вище - шия витончена, довга,
я ледь покусую, ігрива перемога
відділитть хтиво від реальності межею.
Я дуже твердий, сам голодний, аж занадто...
Твоє хотіння не тримається - виходить,
внизу тремтіння усім тілом хороводить,
повільно вхожу, ти пускаєш делікатно.
Він розпирає серед магії у тОбі.
В моєму русі траекторія вся різна.
Твоя не знята, лише зміщена білизна
все більше тягнеться і рветься в новій спробі.
Подушка м'яко під гладенькою спиною.
Я на тобі, жадана, глибше усе входжу.
Новим ударом твої зойки супроводжу,
в собі стискаєш мене ніжністю слизькою.
Шалено в грудях стукотить і надпотужно
струмить ця кров і напирає на клітини.
В красі твоїй усі секунди як години,
від тебе час в моїй кінцівці довго й пружно.
Невже на світі десь існує стільки ласки?
Чи я не сплю? Яка красива ти, чарівна...
Твій погляд звищує й покорює - царівна,
так еротична мить магічної вже казки.
Ти просиш - швидше, ну іще, давай ще глибше...
Я перетворююсь в суцільний м'яз - хапаю
твої бажання усе краще відчуваю:
притиснеш - рухи ледь... Відпустиш - буду швидше.
Ти нескінченна, неохоплена, нестримна.
Я мов би раб твій але в тонкості господар!
Чарівной ніжності слуга і мов володар,
така сьогодні наша істина інтимна.
Тобою шириться невпинно хтивість, хочеш...
Тертя між нами, у очах усе темніє,
притисло горло, спрага в розумі ясніє!
Мене в собі ти незабутньо ледь "лоскочеш".
Іще миттєвість, іще трошки, кульміную...
Ти так шалено темпом радуєш натхненно.
У лоні твому нескінченно так приємно,
і ми зливаємось - у тобі я існую.
Твоя дієвість у моїх лише думках.
В твоїх вустах моя інтрига ну і тиша.
До нашой зустрічі моя жага сильніша,
коли зливаюся з тобою в своїх снах.
(с) 28.05.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2016
автор: Олег Купрієнко