Тебе нема, а я чекаю,
Біля вікна, ночами й днями.
Хоча давно одне я знаю
Усе закінчилось між нами.
Дивлюся на блакитне небо
Де сонце лагідно сіяє…
І дуже хочу я до тебе,
Хоч знаю, вороття немає.
Пробач, за мій складний характер
За твої нерви, хвилювання.
Блукаю, наче в пошуку адаптер
Із вечора до рання.
Ти був хороший, ніжний, щирий
Готовий все мені віддати.
Та вчинки й очі ті щасливі,
Я не навчилась цінувати.
Стою самотня в цілім місті,
А сніг все падає, летить.
Той,хто не був на моїм місці,
Нехай коханням дорожить!
Той, хто не любить, щастя не знає
Просто існує чи живе …
Йому в житті не вистачає,
Відчути щось нове.
Нехай тепер ти не зі мною
Та часто згадую тебе.
Часом сумую за тобою,
Та скоро точно все мине.
Я більше плакати не буду,
Й сльози я не роню до ніг.
Та твої очі не забуду,
Й руки холодні, наче сніг.
Життя моє й далі триває,
Кращий настане скоро час…
Й не разом бути нам з тобою,
Судилося на небесах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2016
автор: Nadiy@