Чарівна наша Україна!
Вона терпіла дуже довго ворогів!
Ми стали вільні, здійснилась її мрія!
Це коштувало їй мільйони батогів.
Вона прекрасна впала на коліна...
Коли підступно в спину вдарили ножем.
Такого не було з часів Берліна!!!
Вона не вірила, це було міражем!
Спіткнулась..Впала...Встати дуже тяжко.
Коли по ранах сіллю ллється дощ,
І ця країна, ця співуча пташка
Дорогою іде Господніх прощ!
Вона підставила щоку не перший раз,
До болі, до жалю, вона терпіла.
Пробачила вона мільйон образ,
Але війну пробачить не зуміла!
І піднялась з колін вишнева Україна!
Завмерли сльози в синяві очей,
Де билось серце — зараз там руїна,
Навіки буде прихистком смертей.
Вона стоїть упевнено і гордо,
Незламна постать добра і сумна,
Їй байдуже, що зараз це не модно,
Їй байдуже — стоїть вона одна.
Ти моя гордість славна Україна!
Ти моя сила, вірність і добро!
Ти моє щастя, ти моя єдина!
І разом переможемо ми зло!
16.11.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638752
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.01.2016
автор: Юлія Нова