Бачимо, як проходить дитинство,
Бачимо, як мимо юність промайне,
Мужність на довше зупиниться,
Та й вона залишить і дальше піде.
Старіть незабаром приходить.
І знущатись з людини почне,
Силу, здоров"я, красу забирає,
Взамін сивину, зморшки дає.
Та людську душу не чіпає,
Непідвладна старості вона.
Старості ніколи душа не зазнає,
Душа в людини завжди молода.
Якщо хто любить, то душею любить,
Якщо кохає - душею кохає.
Тільки підлості, зради, брехні
Душа ніколи не прощає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2016
автор: dashavsky