До зір високих я не рвусь

До  зір  високих  я  не  рвусь
До  зір  високих  я  не  рвусь
Живу  собі,  як  Бог  дає
Можливо,  я  і  помилюсь-
життя  дається  лиш  одне
Не  хочу  в  бруді  я  заснути:
Пустих  надій,німих  бажань
Всю  цінність  світу  не  відчути.
Серед  буденності  змагань.
Йдучи  дорогою  обману
Я  світлом  правди  хочу  йти  .
Можливо  й  прикладом  не  стану,
але  свій  шлях  хочу  знайти
Нехай  мене  за  це  осудять,
що  я  не  є  така  як  всі
Камнями  слів  поранять  груди.
Ударять  гнівом  по  –щоці
Я  не  зламаюся  від  вітру
Осудження  моїх  думок  
Я  далі  буду  йти  як  світло
ще  більш  відважним  буде  крок

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2016
автор: Крупчанка