[img]https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTBlxgegnwO3hQuXVRd7e_NbM_g6qEohRxU1Ecat2N6bugrB0XtmLNU807a[/img]
Її звали Маджента –
Це ніби вода і кров.
Це злиття пурпуру і сині
Це приливи розмов,
це відпливи розмов
І пахнуть глоксинії.
Її звали Інфанта –
Це ніби трава і сніг
Це сплетіння індиго й жасмину
Це сапфіровий сміх,
це волошковий сміх
І б’ються хвилини.
Її звали Маїс –
Це ніби вино з кульбаб
Ніби курд із лимону і дині
Серед тисяч імен,
середи тисячі мап
Її очі – єдині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638577
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2016
автор: Юля Фінковська