Я був спритний, мамо, я боровся,
Воював як міг, дарма, що ще зелений,
Мене братом називали хлопці,
Справжня воля протікала венами...
Я ходив у поле, був в атаці,
Мене рідний грунт оберігав.
Але ворог злий, спочатку ампутація,
Ну а далі сама знаєш, впав..
Усе добре, мамо, я таки боровся,
І не плач, що більше не прийду.
Я живий в твоєму серці досі,
Україну сильно бач люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638545
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.01.2016
автор: Наталька Коваль