Не покидай, коли так важко...
Коли над прірвою стою.
Життя моє - не завжди казка,
І хоч я граю роль свою.
Не відпускай долонь гарячих,
Коли у холоді людей
Я так хотіла лиш побачить
Вогонь тепла твоїх очей.
Не розмовляй крізь світ емоцій,
Заглянь із ніжністю в життя...
Бо кожне слово різко точить
Й нема у нього вороття.
І замість лихого й пустого,
Образ, невіри і жалю.
Не віддавай мене нікому,
Я ж так люблю... тебе люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638498
Рубрика: Присвячення
дата надходження 25.01.2016
автор: Olya Savchuk