Інколи хочеться мости спалити, усе забути,все змінити назавжди, в душі своїй надію поселити, -більше ніякої не трапиться біди! Стерти із пам»яті усі гіркі образи, щоб стало чисто,зовсім без сміття, і жодного не шкодувати разу, про те що звичний ритм пішов з життя! Розбиту чашку у єдину як стулити, то не налиєш в неї все одно води, інколи хочеться мости спалити, усе забути,все змінити назавжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638415
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.01.2016
автор: Олег Князь