Люблю тебе. Любов живе у серці холодна і голодна і сліпа,
Вигадую, пригадую твій голос, і кави присмак був у тому що спитав
І таємнича міцність незнайомства і пристрасті, яку в мені впізнав.
Щоранку слів твоїх вдягаю діадему,
Святковим дзвоном цілий день від них луна.
Лиш мрія про любов буває нескінченна,
долає відстані і час вона одна.
Як тільки Місяць закидає свої сіті
до річки Альб* ловити людям сни,
що забажаєш можеш попросити
так будь же мужнім, мрію не спини.
Любов мою несе по небу човен,
Вітрило Місяця розріже тінь нічну,
щоб рано-вранці росяниста повінь
мого цілунку підвела тебе від сну.
___________________
*Альб - річка Чорного лісу, на Південному Заході Німеччини. На її березі і написала я цей вірш.
Albtraum - з німецької - страшний сон. Але якщо вірити у свою мрію, то сни будуть добрі, чого я всім і бажаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2016
автор: Олена Акіко