Танцювати в житті під дощем
Не кожен зможе, напевно
Мовчить від предків вспадкований тотем
Невже зусилля всі даремно?
Визираєш сонце на горизонті
Щоб парасолю сховати чомусь схожу на шмаття
Хочеш опинитись у власнім, вільнім П’ємонті
І невдач зняти вбивче закляття
Та не поспішає сонячний диск
На простори майбуття твого неозорі
Краплин божевільних холодний тиск
Жадає бачити тебе у покорі
А твій танець на заздрість усім хореографам
Уявою продуманий до деталей мілких
І щастя десь в черзі за твоїм автографом
Поки ти демонструєш свої па для чужих
© Леся Приліпко-Руснак, 23.01.2016
[url=""][/url]https://vk.com/public63831684
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак